Бультер’єр: що ховає за собою серйозний вигляд породи

Бультер’єр – це порода, яка поєднує в собі яскраву зовнішність, атлетичність та міцність, і водночас грайливість та відданість. Це саме той випадок, коли серйозний вигляд ховає за собою доброзичливість, дружність та милість навіть до незнайомців і велику прив’язаність до своєї людини.

Про що в статті

Особливості породи бультер’єр

Виведена шляхом схрещування бульдогів та тер’єрів ще у 18 столітті
Походять родом з Англії
Породна група тер’єрів
Розроблена як бійцівська собака для нелегальних боїв
Але насправді порода є чудовою собакою-компаньйоном
Є різновид бультер’єрів – мініатюрний бультер’єр, який є окремою породою.

Фізичні особливості породи

Середня висота – 25-35 см
Середня вага – 11-15 кг
Середня тривалість життя – 12-13 років
Собака відноситься до середнього розміру
Коротко та гладко шерстна порода
Колір шерсті буває двох видів: білий і будь-який інший колір (включаючи тигрові смуги), суцільний або з білими плямами.

Походження породи бультер’єр

Поява породи бультер’єр датується приблизно 1835 роком і має походження з Англії. Ймовірно, порода була створена шляхом схрещування бульдога з нині вимерлим білим англійським тер’єром. Пізніше цих перших виведених собак породи «буль і тер’єр» схрестили з іспанськими лягавими, щоб збільшити їх розмір.

На жаль, першочерговою метою створення породи бультер’єрів було створити бійцівську породу для участі у собачих боях. Але на щастя, ці піт-бої визнала законодавчо забороненими в Британії. Тож бультер’єр з легкістю став чудовим собакою-компаньйоном, що і стало його справжнім призначенням.

Особливо, порода стала популярна серед молодих джентльменів, і значно тоді, коли були виведені повністю білі булі у 1860 році селекціонером на ім’я Джеймс Хінкс. З такою яскравою зовнішністю бультер’єри стали ще популярніші і отримали прізвиськр «Білий кавалер» за свою відвагу і водночас ввічливість до людей.

А США бультер’єри з’явилися з 1885 року, коли перша собака на ім’я Неллі була зареєстрована Американським кінологічним клубом (AKC). У 1897 році, був створений Американський клуб бультер’єрів.

У 1936 році кольоровий бультер’єр був виділений в окремий різновид у 1936 році, а мініатюрний бультер’єр став окремою породою в 1992 році.

Особливості характеру бультер’єрів

Серйозний на вигляд, з яскравою зовнішністю бультер’єр за характером відданий собака-компаньйон, з яким ви не будете сумувати завдяки їхній грайливості та вигадливості.

Атлетичний, м’язистий та міцний бультер’єр, водночас доброзичливий, дружній та заряджений енергією та позитивом.

Унікальність породи в тому, що він поєднує в собі риси тер’єрів як спритність, сміливість та впертість та бультер’єрів як наполегливість, витривалість і водночас пустотливість. Адже це ще ті любителі та ініціатори ігор, вигадок і забав.

Бультер’єр наполегливий, але добрий і завзятий екстраверт, який завжди готовий весело провести час і обожнює людей. В родині вони люблячі та ніжні любителі обіймів та уваги. Дружні і прив’язані до людей, вони процвітають у компанії своєї родини, обожнюють дітей, але через свій розмір, найкращими друзями вони будуть з дітьми старшого віку. І, навпаки, вони погано почуваються, коли надовго залишаються наодинці, і можуть проявляти деструктивну поведінку, коли їм нудно.

Кому підходить бультер’єр

Ця порода особливо добре підходить для активних людей, таких як і самі бультер’єри, але для більш досвічених власників. Адже булі можуть демонструвати свою завзятість і незалежність власної особистості та, часто більшу прихильністю до «розваг та ігор». Тому йому потрібен господар, який буде постійно, але доброзичливо, стежити за дотриманням правил, інакше він придумає власні. З цієї причини бультер’єр не найкращий вибір для боязких власників або людей, які вперше заводять собаку.

Бультер’єри готові працювати чи виконувати команди, якщо їм цікаво та весело. Тому для них важливо зробити навчання веселим, з перервами на ігри та різними типами вправ, і з позитивним підкріплення їжею чи іграшками. Бультер’єри можуть себе чудово проявити в різноманітних собачих видах спорту, так само добре як і в ролі службової собаки для виявлення бомб, займатися пошуком і порятунок, а також можуть бути добрим сторожем та працювати як собака-терапевт.

Мабуть, немає обмежень у тому, що бультер’єр може робити і настільки успішно проявляти себе, якщо тренувати його в з позитивним підходом, терпінням і гумором.

Виховання

Одним з ключових моментів у вихованні бультер’єрів, як ми згадували раніше, є рання соціалізація з собаками та людьми, новими місцями, звуками та середовищами.

За характером бультер’єр вольовий і важко піддається дресуванню. Тому у його вихованні варто дотримуватися послідовного, але люблячого навчання з позитивним підкріпленням, різною кількістю вправ та активностей і достатньою кількістю заохочення, нагородження та похвали – так ваший буль максимально розкриє всі найкращі риси свого характеру та вміння, а не закриється в собі як у випадку виховання на основі покарання. І як ми вже зазначали вище, булі досить універсальні для різних видів спорту та собачих занять.

Активність

Бультер’єри потребують достатньо фізичних навантажень, які забезпечують хорошу розумову та фізичну стимуляцію, наприклад, цікаві тривалі прогулянки з родиною, і багато якісного часу проведеними з ними з іграми, вправами та прогулянками.

Як вже згадувалось, порода була створена для спорту, а також для того, щоб бути компаньйоном для джентльменів в Англії ще у 19 столітті, тому вони володіють великою силою та спритністю яку вам як власнику потрібно завжди направляти в правильному напрямку. Тому бультер’єрам подобається багато змагань, включаючи спритність, слухняність і нюхові вправи, а також флайбол і перетягування, трекінг, аджиліті та курсінг, є приємним способом направити їхню енергію.

Догляд

Коротка, жорстка та блискуча шерсть бультер’єра вимагає мінімального догляду. Щотижневе розчісування щіткою з м’якою щетиною або спеціальною рукавицею для собаки допоможе видалити бруд і шерсть, яка висипається, а також розподілити шкірні олії по шерсті.

Вуха також слід регулярно оглядати і чистити теплою водою чи спеціальним розчином. Також потрібно слідкувати за кігтями, які слід підстригати за необхідністю, якщо вони не зчісуються самостійно. Оскільки занадто довгі нігті можуть викликати у собаки дискомфорт і проблеми з ходьбою та бігом.

Відносини з іншими тваринами та дітьми

Як і більшість тер’єрів, бультер’єри можуть бути агресивними щодо інших собак (особливо самців). Щоб спокійно поводитися в оточенні інших тварин, їм потрібна рання соціалізація: позитивне спілкування з іншими собаками під наглядом з раннього віку, знайомства з новими місцями та людьми. Варто остерігатися котів та інших пухнастиків, адже бультер’єри від тер’єрів – групи мисливських порід – отримали у спадок мисливський інстинкт переслідувати.

Через те, що вони досить енергійні та міцні потрібно обмежити спілкування бультер’єрів з маленькими дітьми (як загалом і для будь-якої іншої породи), але зі старшими дітьми вони найкращі друзі і невтомні товариші по грі.

Здоров’я і можливі проблеми зі здоров’ям

Порода бультер’єрів загалом здорова, але, як і в будь-якій іншій породі, у них можуть бути схожі проблеми зі здоров’ям.

Поширені захворювання включають вивих надколінника (або вивих колінної чашечки), іноді проблеми з серцем чи ниркова недостатність також викликає занепокоєння. Крім того, бультер’єри схильні до проблем зі слухом, а різновид із білою шерстю особливо схильні до глухоти.

Купуючи цуценяти, заводчики повинні надати сертифікати здоров’я батьків цуценяти: результати слухових тестів BAER для білих бультер’єрів, довідки Orthopedic Foundation for Animals, результати тестів серця та щитоподібної залози та співвідношення UP:UC для підтвердження нормальної функції нирок.

Оскільки деякі проблеми зі здоров’ям не з’являються, поки собака не досягне повної зрілості, довідки про стан здоров’я не видаються собакам молодше двох років. Шукайте заводчика, який не розводить своїх собак, поки їм не виповниться два-три роки.

Давайте розглянемо трохи детальніше, які поширені захворювання можуть виникнути, щоб мати можливість їх попередити:

Спадковий нефрит

Спадковий нефрит – це важка форма захворювання нирок, яке зустрічається у бультер’єрів у ранньому віці. Стан викликаний маленьким розміром чи недорозвиненими нирками (вродженою дисплазією нирок), чи порушенням в роботі ниркових фільтрів, що призводить до високого рівня білка в сечі. Бультер’єри з цією хворобою зазвичай помирають, не досягнувши трьох років, хоча деякі живуть до 6 або 8 років, але собак з таким захворюванням чи з підвищеним рівнем білка в сечі, не можна розводити. Тест на білок/креатинін сечі рекомендується проводити щороку, починаючи з 18-місячного віку собак.

Також, іншою хворобою нирок, яка зустрічається серед бультер’єрів є полікістоз нирок. Хвороба спричинена надлишком кіст у нирках, що може призвести до відмови нирок. Симптоми полікістозу нирок можуть бути підвищена спрагу та сечовипускання, втрата ваги та млявість. На жаль лікування захворювання не існує, але ліки можуть допомогти з симптоматичним полегшенням, і чим раніше вона буде діагностована тим більше шансів максимально зменшити вплив хвороби на стан собаки.

Глухота

Глухота на одне або обидва вуха часто зустрічається у білих булів, а деякі кольорові бультер’єри можуть бути глухими на одне вухо. Собаки, які планують розводитися, повинні пройти тестування BAER, щоб переконатися, що їхній слух нормальний.

Незважаючи на труднощі, багато глухих бультер’єрів живуть щасливим і здоровим життям зі своїми люблячими сім’ями. Але якщо цуценя глухе на обидва вуха з народження потрібно застосувати спеціальні методи навчання та поводження, щоб максимально адаптувати собаку до цього обмеження, яке проте не завадить йому бути найкращим улюбленцем.

Серцева недостатність

Серцева недостатність – захворювання серця, спричинене дефектами структури та функції серця, яке іноді зустрічаються у бультер’єрів. Деякі випадки хвороби можуть бути більш серйозними, ніж інші, і зазвичай їх можна розпізнати за наявністю шумів в серці. У деяких випадках для діагностики проблеми може знадобитися ультразвукове дослідження серця (ехокардіограма). На щастя, частина бультер’єрів переростають свої шуми ще в молодому віці, деякі живуть з ними роками без проблем, а в інших розвивається серцева недостатність. Залежно від стану та стадії, на якій його діагностовано, лікування може варіюватися від медикаментів до хірургічного втручання.

Проблеми зі шкірою

Проблеми зі шкірою можуть вплинути на бультер’єрів, особливо білих, які мають чутливу шкіру, схильну до висипу, виразок і подразнень. Вони також можуть бути схильні до алергій, спричинених реакцією на такі речовини, як миючі засоби чи інші хімічні речовини, або повітряні алергени, такі як пилок, пил і цвіль. Тож як власнику бультер’єра, вам потрібно регулярно оглядати його шкіру та за появи найперших ознак висипання звертатися до ветеринара. Як превентивний метод появи проблем, обов’язково подбайте про м’яку чисту підстилку в лежанці.

Бультер’єри – чудова порода собак-компаньйонів з унікальним поєднанням рис бульдогів і тер’єрів та власним характером, та яскравою зовнішністю, яку навряд чи можна, сплутати з іншою породою. Віддані та прив’язані до своєї людини, булі – це постійний заряд оптимізму, веселощів та вигадливості, який при правильній спрямованості чудово проявить себе в будь-якій справі та призначенні, і звичайно, займе місце найулюбленішого улюбленця в сім’ї.

Джерела статті: інформація Американського Кінологічного Клубу (American Kennel Club), Британського кінологічного клубу.

Фото статті: Pixabay, GettyImages, Freepik.