Бельгійський малінуа: все про характер, здібності та складність породи

Слухати аудіо версію статті

Бельгійський малінуа – мабуть, одна з найвідоміших робочих порід, розумна, впевнена, всебічно розвинена і нескінченно віддана своїй людині. Найкращою винагородою для малінуа буде улюблена робота та час та увага господаря. Проте порода малінуа – для досвічених власників або людей готових багато працювати з собакою і над собою, щоб відповідати своєму надзвичайному улюбленцю.

Особливості породи малінуа

• Регіон походження район Малін, Бельгія
• Відносятья до групи вівчарок, породна група скотарство
• За класифікацію Aмериканського Kінологічного клубу (АКC) – скотарська порода, за класифікацією Британського кінологічного клубу – пастуший собака
• Активність породи: дуже енергійна
• Скорочена назва породи: малі.

Фізичні особливості породи

• Собака середнього розміру
• Середня висота: 56-66 см
• Середня вага: 18-36 кг
• Вертикальні вуха від природи
• Середня тривалість життя 10-16 років
• Шерсть: коротка, рівна, подвійна шерсть
• Поширене забарвлення: насичено-палевий з чорними кінчиками, червоне дерево з чорними кінчиками.

Походження породи бельгійської вівчарки малінуа

Бельгійський малінуа – один із чотирьох різновидів бельгійських вівчарок, виведених у Бельгії наприкінці 1800-х років. 

Тоді селекціонери вивели так званих континентальними вівчарками яких було чотири різновиди:

• Малінуа (палевий червоне дерево, коротка шерсть з чорною маскою), 
• Тервюрен (палевий червоне дерево, довга шерсть з чорною маскою), 
• Лекенуа (палевий, груба шерсть)
• Гронендаль (чорний, довга шерсть). 

Вже у 1898 році місто Малін створило клуб для просування палевих короткошерстих бельгійських вівчарок, названий за назвою міста Malines. Один з перших заводчиків породи та заводчик розплідника «ter Heide» – Луїс Хюйгеберт, а також разом з суддею І. Був’є, разом з нещодавно створеним клубом, зробили дійсно багато для популяризації саме короткошерстих вівчарок. Відтоді назва “Malinois” стала асоціюватися з палевими короткошерстими вівчарками походячи від назви клуба та самого міста.

У 1892 році професор Реул розробив перший стандарт бельгійської вівчарки, який визнавав їх як собак середнього розміру з добре посадженими трикутними вухами та темно-карими очима і виділяв три їхні різновиди: з довгою шерстю, з короткою шерстю та собаки з грубою шерстю. В той час AKC у Бельгії ще не дозрів до рішення про визнання статусу породи. Однак до 1901 року бельгійська вівчарка була остаточно визнана породою зі вище створеними стандартами.

До речі ще у 1897 році, за рік до створення клубу Malines, в Бельгії запровадили польові випробування для випасання овець для вівчарок, які перевіряли здатність собаки стрибати та виконувати інші вправи. Перше таке випробування відбулося у 1903 року саме в Маліні, які виграли М. ван Опдебек і його малінуа Кора ван’т Оптевел.

Бельгійських вівчарок також використовували як сторожових і тяглових собак. Це перша порода собаки, яких використовувала бельгійська поліція і навіть брали участь у міжнародні випробуваннях поліцейських собак, де здобули ряд нагород. Коли почалася Перша світова війна, багато бельгійських вівчарок використовувалися військовими для ряду завдань як собак-посильників, собак Червоного Хреста, собак швидкої допомоги та інших видів діяльності.

Протягом 20-30-х років ХХ століття у Бельгії було відкрито кілька видатних розплідників малінуа. А також в той час найбільшу популярність мали малінуа та гренендель, які активно експортувалися в США, Нідерланди, Францію, Німечинну та інші країни.

В США, у 1911 році два грюнендалі та два малінуа були зареєстровані AKC як «німецькі вівчарки». Але вже у 1913 році AKC змінила назву на «Бельгійські вівчарки». А вже після Першої світової війни популярність породи малінуа значно зросла в Америці завдяки їхній блискучій службі з американськими військовослужбовцями під час війни. Тому створення першого клубу бельгійських вівчарок Америки було не за горами, який був створений у 1924 році і незабаром після цього став членом клубу AKC.

До кінця 1920-х років популярність бельгійських вівчарок грюнендаля та малінуа зросла до включення їх до п’ятірки найкращих порід. На жаль, після Другої світової війни, у період Великої депресії, коли догляд за собаками став розкішшю, перший клуб бельгійських вівчарок Америки припинив своє існування. І навіть після виходу з Великої депресії малінуа було так мало, і інтерес до породи впав настільки, що AKC включив їх до класу Miscellaneous на виставках AKC у 1930-х і 40-х роках.

Але з 1949 році в Індіані був створений і діяв другий Американський клуб бельгійських вівчарок та новий розплідник малінуа Netherlair. Після чого зацікавленість породою почала зростати. За останні два десятиліття бельгійські малінуа отримали велику і заслужену увагу за свою роботу в армії, поліції та групах з виявлення наркотиків та пошукових-рятувальних операціях.

Особливості характеру та темпераменту малінуа

Малінуа або малі надзвичайно робоча і здібна до навчання порода, яка відрізняється чудовоми навичками запам’ятовувати, спостережливістю, слухняністю та допитливістю. При цьому вони мають власний характер, наполегливість, впертість та гордість. Малінуа чутливі і відразу втратять довіру до господаря якщо він застосує примус крик чи силу, тому важливо послідовне виховання на позитивному підкріпленні, і ви точно досягнете чудових результатів.

Бельгійські вівчарки малінуа – це працьовита робоча порода, яка викладається на всі сто, горді та пильні пастухи, за своїм першочерговим призначенням, вони проявляють себе в найрізноманітніших ролях і здається мають нескінченну кількість талантів. Елегантні та спортивні ззовні, вони наполегливі, з силою волі та характером, і водночас грайливі, люблячі та орієнтовані на свою людину. Малінуа доброзичливі, люблячі та прив’язані до господаря та родині, але стримані та відсторонені від незнайомців, вони дуже орієнтовані на людей і хочуть бути залученими до сімейних заходів.

Адже бельгійський малінуа – дуже розумна і слухняна собака. Крім того, вони мають сильні природні охоронні, захисні та територіальні інстинкти. Вони також можуть проявляти агресивність до чужих які на їхні думку можуть становити небезпеку для їхньої родини. Від пастуха малі ж мають інстинктивну стадну поведінку, таку як переслідування, кружляння та випасання.

Крім цього, бельгійський малінуа вирізняється ще й пильністю, охоронними, сторожовими пошуковими та захисники вміняннями, а тому часто працюють як службова собака.

Різниця між видами бельгійських вівчарок

Бельгійський малінуа – один із чотирьох типів бельгійських вівчарок. Якщо дивитися на зовнішні деталі, то різниця в між різновидами бельгійських вівчарок в наступному:

• малінуа (belgian malinois) має коротку шерсть, соболину на колір; більш вишукану, точену голову, і менші, більш трикутні вуха
• бельгійський тервюрен (belgian tervuren) має довгу шерсть, соболиного кольору
• бельгійська вівчарка грюнендаль (belgian groenendael) має довгу чорну шерсть
• бельгійський лекенуа (belgian laekenois) має грубе жовтувато-коричневе волосся.

Усі вони спочатку використовувалися як пастухи та охоронці.

Особливості виховання малінуа

Як ми вже згадували, бельгійські вівчарки малінуа –надзвичайно розумні, здібні до навчання, допитливі та слухняні.Малінуа швидко навчаються і радо готові виконувати все, що від них просять люди. Вони перевершують такі види спорту, як слухняність, стеження, спритність, флайбол, пастух, шоу, захисні види спорту, пошуково-рятувальні роботи та поліцейська робота. 

Але не варто забувати що малінуа це порода, розроблена для захисту, охорони та випасання стада. Погано соціалізовані собаки можуть бути агресивними через страх або сором’язливість. Тому ця порода потребує ранньої соціалізації з малого віку та твердого, але не жорсткого навчання. 

Виховання має бути з позитивним підкріпленням в якості ласощів, ігор, похвали при правильному виконанні команд. Будь-який фізичний примус, крик чи жорстокість підірве довіру та авторитет до господаря від малінуа. Тоді як при позитивному вихованні ви досягнете блискучих результатів і отримаєте задоволення від проведеного часу разом.

Бельгійcькі вівчарки мають міцний інстинкт захисту та охорони, тому їх слід дресирувати та добре соціалізувати з раннього віку. Якщо ви спеціально не займаєтесь захисним видом спорту, вам не варто проводити своєму бельгійцю якихось тренувань щодо захисту, оскільки це буде для них і так природнім.

Завдяки своїм таким навичкам, здібностям в роботі та слухняності бельгійський малінуа часто працює як службова робоча порода у напрямках як поліція та прикордонна служба (виявлення наркотиків, бомб і газу), пошуково-рятувальна діяльність та терапевтична допомога інвалідам, хворим або людям похилого віку. Адже ця порода особливо цінується поліцією та військовими за їхню силу та витривалість, спритність, відданість та бажання догоджати.

Активність та утримання

Малінуа високо енергійна порода, крім просто фізичної активності, орієнтована на роботу, в тому числі розумову. Вони створені для дії. Малі потрібно кілька годин щоденних вправ в день з рівномірним розподілом фізичної та розумової активностей.

Породі особливо підходять такі види фізичної діяльності, які включають спритність, підйоми, стрибки, як, наприклад, французький ринговий спорт, фрисбі, аджиліті і док-дайвінг (вид спорту, де собака стрибає з доку, щоб дістати предмети, кинуті у воду). Він чудово підходить для змагань із захисту як «собака-захисник» з його чудовими охоронним звичками, для різних категорій занять з послуху, польових змагань та пошукових робіт.

При достатньому фізичному навантаженні бельгійський малінуа може стати вихованою і спокійною домашньою собакою навіть проживаючи в квартирі. Проте через брак достатніх фізичних вправ і тренувань він може мати деструктивну поведінку і бути досить свавільним, особливо в підлітковий період.

Чудово якщо ви проживаєте в будинку і ваший малінуа матиме змогу гуляти в огородженій зоні та охороняти свою територію, на додаток до прогулянок. Тоді як просто спокійних прогулянок їм буде недостатньо. Краще додавати під час них короткі 5-10 хвилинні сесії з іграми в м’яч, фризбі чи інше та таким сесіями на слухняність чи трюки. Також малінуа люблять довгі прогулянки по різній місцевості, короткі пробіжки, плавання.
Цуценятам потрібно поступово збільшувати фізичну активність, фокусуючи спершу на соціалізацію, слухняність; з віком збільшуючи активність.

Догляд

Бельгійський малінуа має густу жорстку шерсть довжиною приблизно 2,5- 5 см,та щільний підшерсток. Шерсть дещо довша на шиї, у так званому “комірі”, на хвості та задній частині стегон, і дещо коротша на гомілках, голові, вухах. Колір шерсті варіюється від жовтувато-коричневого до червоного дерева з чорними волосками на кінчиках. Особливістю породи, те що зазвичай відрізняється чорною маскою на морді та чорними вухами.

Малінуа линяє цілик рік незначно, але помітніше линяє навесні та восени. Купати собаку треба за необхідністю, і розчісувати один або два рази на тиждень. Також протирайте улюбленцю вуха серветкою, змоченою теплою водою чи спеціальним розчином, щоб уникнути можливих інфекцій.

Чистіть зуби малінуа регулярно один-три рази на тиждень, щоб видалити зубний камінь і бактерії. Щоденне чищення зубів ще краще, щоб уникнути можливого зубного каменю та інших проблем.

Також регулярно підстригайте кігті, якщо ваша собака не зношує їх природно і ви чуєте, як вони клацають по підлозі. Задовгі кігті впливають на деформації лапи та викликають незручність при ходьбі для собаки, тому ця частинка догляду дуже важлива.

Коли проводити процедури по догляду, перевірте, чи немає на шкірі, в носі, роті, очах і на стопах ранок, висипань або ознак інфекції, таких як почервоніння, чутливість або запалення. Такий щотижневий огляд допоможе вам завчасно виявити потенційні проблеми зі здоров’ям.

Почніть привчати свого малінуа до вичісування та іншого догляду ще, коли вони щенята. Зробіть грумінг позитивним досвідом, наповненим похвалою та нагородами, і ви закладете основу для легкого ветеринарного огляду та інших процедур, коли вони стануть дорослими.

Відносини з іншими тваринами

Більшість бельгійських малінуа досить добре уживаються з іншими собаками та домашніми тваринами, особливо якщо вони росли разом змалку. Але вони, як правило, не товариські або нейтральні щодо до незнайомих собак та людей. 

Зі старшими дітьми малі будуть чудовими товаришами, адже незважаючи на свою серйозність вони грайливі та енергійні. Проте через свій розмір та спритність їхнє спілкування з малими дітьми краще обмежити і тримати під наглядом.

Здоров’я та можливі проблеми

Малінуа – це, як правило, здорова порода, проте як і будь-яка інша є ряд спадкових захворювань, до яких вона більше схильна. Тому відповідальний заводчик має перевіряти племінне поголів’я на рекомендовані тести на здоров’я від Національного клубу породи:

• Оцінка стегна на дисплазію
• Оцінка ліктя
• Оцінка офтальмолога.

Дисплазія кульшового суглоба

Дисплазія кульшового суглоба – це спадкове захворювання, при якому стегнова кістка не щільно прилягає до кульшового суглоба і виходить за його межі. Деякі собаки можуть відчувати біль і кульгавість при ходьбі на одній або обох задніх лапах, але може і не бути жодних симптом захворювання у собаки. Проте при дисплазії з віком у собаки може розвинутися артрит. І тільки рентгенівське дослідження може вірогідно діагностувати хворобу. А найбільш ефективним методом лікування є операція на суглобі чи його заміна. Дисплазія кульшового суглоба є спадковою, тому не можна розводити собак з цим захворюванням, але вона також може бути спричинена, наприклад, швидким зростанням через висококалорійну дієту або через травми, отримані в результаті стрибків або падінь на слизькій підлозі.

Дисплазія ліктя

Дисплазія ліктя – це ще одне спадкове захворювання, поширене серед собак великих порід. Захворювання спричинене різною швидкістю росту трьох кісток ліктя, що спричиняє в’ялість і не щільність прилягання кісток до суглобів. Це може призвести до хворобливої кульгавості. Лікуванням може бути операція, щоб усунути проблему, або ліки для зменшення болю.

Прогресуюча атрофія сітківки

Прогресуюча атрофія сітківки (PRA) – це дегенеративне захворювання очей, яке з віком може викликати сліпоту через втрату фоторецепторів у задній частині ока. Атрофію можна діагностувати оглядом у офтальмолога ще до того, як собака покаже будь-які ознаки сліпоти. Найчастіше лікування проводиться операційним шляхом. Проте навіть без операції собаки чудово пристосовуються до часткової чи повної сліпоти і можуть використовувати інші органи чуття, щоб компенсувати сліпоту, і живуть повноцінним і щасливим життям.

Чутливість до анестезії

Також особливістю бельгійські малінуа, про яку варто знати власнику, є висока чутливість до наркозу. Через співвідношення м’язів і жиру, а саме невеликий відсоток останнього, рівень смертності під час наркозу у породи вище середнього. Переконайтеся, що ваш ветеринар розуміє і враховує це, перш ніж дозволити малінуа зробити операцію.

Бельгійський малінуа – це розумна, багатогранна і дуже здібна порода. Вони мають безліч талантів та вмінь, які при правильному вихованні тільки розкриватимуться та приноситимуть задоволення як власнику, так і тварині. Водночас, малінуа мають власний характер, гордість, нескінчену жагу до активностей та залізну наполегливість, які вони можуть використовувати як в позитивних діях, так і ні. Саме тому власнику важливо вміти напрямляти їхню енергію та вміння правильно, виховувати послідовно з повагою та любов’ю. 

Складність породи полягає, не в її слухняності, вихованні чи кількості часу, який потрібно витратити, а у власнику, який готовий відповідати породі малінуа, вчитися , приймати та виправляти свої помилки також. І тоді ви станете найкращим дуетом з малінуа, які крім всього описаного, ще і напрочуд люблячі, чутливі, милі з близькими та вірні своїй родині.