Вельш-коргі: Види Породи, Особливості, Характер та Догляд

Вельш-коргі чи валлійський коргі – це невеликі та, на вигляд, здається, не повороткі і спокійні собаки, як можуть думати люди не знайомі з породою, – повна протилежність цьому опису. Коргі вразять вас своїм розумом, кмітливістю, вигадливістю та особистістю. Так, саме особистістю. Бо ця порода має свій власний характер, харизму, настрій та здатність здобувати з легкістю любов всієї родини.
Якщо ви шукаєте невелику собачку, яка буде лежати на дивані – це точно не про коргі.

Особливості породи вельш-коргі

• Вівчарська порода, з вираженими схильностями собаки-пастуха, незважаючи на те, що зараз порода значно рідше служить за призначенням
• Звідси, їм притаманна сторожовитість, пильність та гавкучість
• Одні з найрозумніших порід собак, легко навчаються новому, але потребують постійності в навчанні
• Зараз більше виконують роль собаки-компаньйона
• Відрізняються особливою комунікативністю та прив’язаністю до господаря
• Є два види породи коргі – пемброк вельш-коргі (Pembroke Welsh Corgi) та кардіган вельш-коргі (Cardigan Welsh Corgi).

Фізіологічні особливості коргі

• Тривалість життя: 12-15 років
• Атлетичної статури завдяки своєму походженню
• Собаки середнього розміру, а не малого, як здається на перший погляд
• Вагою 9-12 кг
• Висотою можуть бути 25-30см
• Кольори шерсті – основні палевий, чорно-коричневого та може мати білі позначки.

Походження породи вельш-коргі

Незважаючи на те, що прийнято вважати, що коргі походять з Великобританії, по одній з версій сюди вони були завезені фламандськими ткачами з Бельгії, яких запросив король Британії ще в 1107 році для переселення, щоб жити і працювати в південно-західному Уельсі. Тому разом з ткачами порода коргі, яка в той час допомагала у вівчарстві, була завезена в Британію разом з іншими вівчарськими породами.

За іншою версією, вважається, що вельш-коргі походить від шведських собак, вальхунд – вівчарська порода для випасання великої рогатої худоби, привезених вікінгами до Уельсу в 9-10 століттях.

У будь-якому випадку, історичний родовід не визначений напевно.

Вже у 20-х роках 20 століття Британський кінологічний клуб визнав коргі окремою породою собак. Офіційно відомі як валлійські коргі порода вперше взяла участь у виставці в 1925 році.
Як згадувалось вельш-коргі мають дві споріднені породи – кардіган коргі та пембрук коргі.
На той час пемброк і кардиган коргі були показані в одному класі, тобто як одна порода.

Потім, в 1934 році, Британський кінологічний клуб визнав пемброк і кардиган коргі двома окремими породами. Того ж року Американський кінологічний клуб прийняв таке ж рішення Вперше пембрук коргі були показані в США в 1936 році, де обидві породи почали набирати стрімкої популярності, і сьогодні входять до топ-50 найпопулярніших порід для сімейних домашніх тварин.
Коргі є також улюбленцями в королівській родині – вони користуються прихильністю англійської королеви Єлизавети II, яка отримала свою першу валлійську коргі пемброк від свого батька (короля Георга VI) у 1933 році.

Види коргі: пемброк вельш-коргі та кардіган вельш-коргі і відмінності між ними

Як вже згадувалося, існують два види породи коргі – пемброк вельш-коргі (Pembroke Welsh Corgi) та кардіган вельш-коргі (Cardigan Welsh Corgi).

Сьогодні найпомітнішими відмінностями між породами кардіган вельш-коргі та пемброк вельш-коргі є:

• вуха – у пембрук коргі вони загострені і прямостоячі, у кардіган коргі – округлі
• хвіст – який у кардиган коргі набагато довший чим в пемброк коргі, який ніби як «зламаний».

Характер коргі

Коргі – це мікс унікальної особистості, розуму, енергійності, іноді впертості та самостійності, але водночас любові та прив’язаності до своєї родини. І, як не дивно, поєднання активності та гавкучості також притаманне цій породі.

Хоч коргі вже довгий час мають роль більше як домашня, компанійська порода, їхнє вівчарське походження має свій прояв і досі. Коргі розумні, кмітливі, спостережливі, навіть, сторожові і галасливі. Іноді можуть гавкати на будь-що і будь-коли. Підозрілі до незнайомців і будуть сповіщати господаря, якщо відчують якусь небезпеку, тобто вони мають хороші сторожові навички.

Через багаторічний досвід як собаки-пастуха, коргі потрібно постійно знаходити заняття для себе, інакше погризених речей не уникнути. Також через вівчарський інстинкт коргі можуть проявляти любов до переслідування чи кусання п’ят, особливо в іграх, коли хтось намагається тікати. Тому варто зменшувати прояв цих рис завдяки вихованню.

Крім цього, коргі – визнані однією з найрозумніших порід. Їм легко даються тренування, послух, вівчарство, відстеження подій та інші види дресур.

Іноді вони проявляють впертість, самостійність чи навіть самовпевненість.

Водночас коргі обожнюють свою родину, час проведений з ними, за іграми, прогулянками та тренуваннями. Вони дуже люблячі, прив’язані до свого господаря, віддані та не люблять самотність. І звиклі віддавати всю любов. Також порода досить легко пристосовується як до життя в будинку з двором, так і до життя в квартирі, хоча потребує фізичних навантажень в обох випадках.

Виховання

Коргі розумні, слухняні і легко навчаються, люблять догоджувати господарю під час тренувань. Але іноді можуть вважати себе самостійними і незалежними і діяти по-своєму.

Їх легко тренувати, але не сподівайтесь, що ваш коргі буде стовідсотково підпорядкованим вам. Тому у вихованні коргі потрібно мати терпіння і вміння впливати на улюбленця. Коли ви помічаєте прояв непослуху з боку вихованця, їжа може бути для них чудовим мотиватором під час тренувань. Але не перебільшуйте зі смаколиками і завжди чергуйте їх просто з похвалою.

Як і кожна собака, коргі потребує ранньої соціалізації змалку (до 4-6 місяців), щоб бути готовим взаємодіяти з іншими тваринами, людьми та незвичайними ситуаціями в дорослому віці. Соціалізація має включати, в першу чергу, прогулянки, знайомство з іншими людьми та тваринами також будуть корисні.

Активність

Коргі активна порода серед собак, яким завдяки своєму вівчарському походженню потрібно завжди знаходити заняття. Коли їм сумно, вони можуть проявляти шкідливу звичку – щось гризти.
Вони потребують мінімум до 1 години фізичних активностей на день, як от прогулянки чи тренування. Крім того, коргі необхідні ментальні стимуляції, як вивчення нових команд чи вправ.
Коргі досить добре плавають, люблять прогулянки чи короткі пробіжки, єдиною перешкодою для них можуть бути сходи, на які їм важко вибратись через короткі лапи.

Також вельш-коргі досить сприйнятливі до різних кліматичних зон, але в жарку погоду, в період найбільшої жари, краще утриматись від прогулянок.

Догляд за коргі

Коргі довгошерста порода з м’яким підшерстком та більш грубою зовнішньою шерстю, схильна до линяння. Тому порода потребує щоденного розчісування, що значно зменшить кількість шерсті, яка випадає, у вас вдома.

Під час сезону линяння, купання перед розчісуванням допоможе позбутись волосся, що випадає. Але перед розчісуванням щіткою шерсть має повністю висохнути. Спеціальні граблі для розчісування допоможуть видалити підшерсток.

Коргі також потребує чищення зубів два-три рази на тиждень, ще краще – щодня, щоб усунути накопичення зубного каменю та бактерій.

Також потрібно чистити вуха спеціальним розчином чи простою водою і перевіряти на наявність почервонінь, висипань, щоб уникнути ускладнень можливих інфекцій.

Так само як і з іншими породами, коргі слід регулярно підстригати нігті, щоб не заважали при ходьбі, якщо вони не зчісуються природнім шляхом. Але обрізати нігті потрібно не надто коротко, щоб не пошкодити кровоносні судини, які є на них. Тож якщо у вас немає досвіду у цьому краще звернутись до грумера чи ветеринара.

Харчування коргі

Рекомендована кількість годування щодня для вашого коргі від 3/4 до 1,5 склянок високоякісного корму на день, розділеного на два прийоми їжі.
Доза залежить від розміру, віку, статури, метаболізму та рівня активності вихованця.
Щодо виду корму, то краще проконсультуватись з вашим ветеринаром, щоб підібрати оптимальний варіант.
Але пам’ятайте, що коргі полюбляють поїсти і можуть захопитись цим заняттям, тому вам потрібно завжди контролювати споживання їжі та ніколи не залишати її у вільному доступі.

Діти та інші домашні тварини

Коргі має неабияку спорідненість з дітьми, а діти, в свою чергу, обожнюють вигадливість та характер коргі. Тому їм точно сумно разом не буде.
Через своє вівчарське походження вони полюбляють переслідувати, бігаючи навздогін, чи між ногами, або покусувати п’яти. Тому найкраще відучити їх від такої поведінки ще змалку.
І як і у випадку з будь-якою породою, завжди спершу навчайте дітей як поводитися з собаками і ніколи не підходити до собаки, коли вона їсть або спить. І ніколи не залишайте собаку з дитиною без нагляду. Коргі зазвичай добре взаємодіють з іншими домашніми тваринами, особливо якщо вони спілкуються з ними змалку.

Поширені захворювання серед коргі

Як правило, коргі є здоровою породою, але при виборі цуценяти у заводчика переконайтесь, що воно генетично здорове і перевірте ДНК-тести батьків.

Найпоширенішими захворюваннями серед коргі є дисплазія ліктя та кульшового суглоба, розлади очей, серцеві проблеми, дегенеративна мієлопатія та хвороба фон Віллебранда – розлад крові.

• Дисплазія кульшового суглоба – це спадкове захворювання, при якому стегно не вкладається щільно в тазостегновий суглоб. Досить поширене серед інших порід також. Може проявлятись через біль і кульгавість на одній або обох задніх ногах. Але іноді собаки не виявляють зовнішніх ознак дискомфорту. З віком хвороба може розвинутися в артрит. Рентгенологічне обстеження – найвірогідніший спосіб діагностувати захворювання. Якщо ви збираєтесь купити цуценя, перевірте у заводчика результати тестування батьків цуценяти на дисплазію кульшового суглоба, і що вони негативні.
• Прогресуюча атрофія сітківки (PRA) – генетичне очне захворювання, яке спричиняє поступове погіршення стану сітківки. Може розвиватись через дисплазію чи дегенерацію сітківки. Дисплазія характеризується відшаруванням сітківки, що спричиняє сліпоту, і може проявлятись у собак від їхнього народження. Дегенерація проявляється через відмирання фоторецепторних клітин. На початкових стадіях уражені собаки стають сліпими на ніч, а з прогресуванням хвороби починають втрачати зір протягом дня. Діагностувати захворювання можна через ДНК-тест. Хвороба лікуванню не піддається. Тому важливо при виборі цуценяти переконатись, що батьки не мали це захворювання. Проте багато собак, що страждають на це захворювання добре пристосовуються до свого обмеженого або втраченого зору за рахунок інших чуттів, як слух, нюх.
• Катаракта – захворювання очей, що спричиняє помутніння кришталика ока і призводить до втрати зору. Катаракта зазвичай виникає в літньому віці. Лікування може полягати у хірургічному втручанні.
• Шкірна астенія, відома як синдром Елерса-Данлоса – дерматологічне захворювання, яке також зустрічається серед коргі призводить до того, що дефектна сполучна тканина шкіри втрачає свою структуру і стає надто еластичною. Також уражаються кровоносні судини, що призводить до надмірних синців і пухирців крові.
• Хвороба міжхребцевих дисків. Через довгасту тілобудову та довгу спину коргі схильні до розривів на міжхребцевих дисків, як можуть виникати через травми або генетично. Симптоми включають нестійкість рухів, небажання повертати шию, проблеми зі сходженням або спусками сходами, біль при торканні до спини/шиї, слабкість та параліч на пізньому етапі. Лікування може бути консервативне чи оперативне.

Іноді в коргі зустрічаються такі хвороби як патентний артеріальний проток (PDA) з легеневою гіпертензією – генетичне захворювання, хвороба фон Віллебранда (проблеми зі згортанням крові зі симптомами як кровотеча з носа, кровоточивість ясен, тривала кровотеча під час травм або операцій. Епілепсія іноді зустрічається серед коргі також.

Крім перевірки стану здоров’я при виборі цуценяти у заводчика, регулярні перевірки вдома допоможуть вам бути впевненим, що ваший улюбленець почувається добре.

Коргі – ідеальна порода як для сім’ї, так і одного власника. Вони чудові компаньйони, з якими вам ніколи не буде сумно, і які покорять вас своєю особистістю, харизмою та вигадливістю. Голосисті та з власним характером і норовом, коргі надзвичайно розумні і легко навчаються при правильному підході. А їхня любов до господаря і родини на все життя.

Джерела статті:

Офіційна інформація Американського кінологічного клубу (АКС) та Об’єднаного кінологічного клубу.