Померанський Шпіц: чому мила зовнішність породи може бути оманлива

Померанський шпіц – це надзвичайно яскрава та жвава порода собак з милим виглядом лисеняти. Але, незважаючи на свій супер милий вигляд, помпи, як їх коротко називають, розумні, сторожовиті, завзяті, сміливі, іноді владні та вперті, і водночас люблячі та лагідні в колі родини. Також, якщо ви заводячи помпа думаєте, що це диванна, ручна, спокійна собака, вам варто точно дочитати статтю до кінця, де ми розвіємо цей міф.

Особливості породи

• Група породи: Іграшкова
• Походження: Німеччина, регіон Померанія від чого і походить їхнє ім’я або скорочено – помп
• Чудовий собака-компаньйон
• Має гарні охоронні звички незважаючи на свій розмір
• Розумні, люблячі, ласкаві, вперті, сміливі та з характером
• Голосисті і часто люблять погавкати

Фізичні особливості породи

• Представник порід собак малого розміру
• Середня висота: 18-30 см
• Середня вага: від 1.5-3.5 кг
• Середня тривалість життя: 12-16 років
• Шерсть: Довгошерстна порода з подвійною шерстю у вигляді підшерстка
• Кольри шерсті: до 20 різновидів з найпоширенішими є оранжевий, червонии, кремовий
• Досить активні та енергійні.

Походження померанського шпіца

Крихітний померанський шпіц насправді походить від великих порід їздових собак і має довгу та цікаву історію.

Померанські шпіци були виведені в провінції Померанія, що в Німечинні, від старовинних шпіців зі скандинавських країн. Найближчими родичами померанського шпіца є норвезький елькхаунд, шипперке, німецький шпіц, американська ескімоська собака, самоїд та інші представники шпіців, або північної чи примітивної групи собак, для яких характерна клиноподібна форма голови, гострі вуха та хутряні шуби.

Навіть на раннії етапах появи породи померанські шпіци швидко стали популярні. Особливо вони полюбилися відоми людям і королівським особам, наприклад Мартін Лютер, мав помпа на ім’я Белферлейн, про якого часто згадував у своїх працях.

У 1761 році популярність померанців перемістилася до Англії, коли Софі Шарлотта, 17-річна німецька принцеса провінції Мекленбург-Стреліца, сусідньої з Померанією, вийшла заміж за англійського принца, який мав стати королем Георгом III. Тоді в Англію вона привезла пару білих собак, предків помпів, по кличці Феба та Мерк’юрі, які важили більше 20 фунтів, що було стандартом породи на той час. Хоча вони були популярні в королівських колах, нова порода шпіців все ж не отримала широкої популярності.

Все змінилося під час правління онуки королеви Шарлотти, королеви Вікторії, яка відома своєю прихильністю до собак – вона вивела понад 15 різних порід собак. У старші роки вона особливо полюбила померанського шпіца, породу якого вперше побачила в 1888 році під час подорожі до Італії – це був маленький рудий помп на ім’я Марко, який важив лише 12 фунтів, значно менше чим інші представники породи на той час. Але саме його вважають натхненником для розведення маленьких померанських шпіців.

До тогож, помп Марко брав участь під іменем Королеви на багатьох виставках собак і здобув багато нагород. Така любов Вікторії до маленьких померанських шпіців сприяла тому, що англійські селекціонери почати розводити ще менших помів.Так з 1900 до 1930-х років померанські шпіци мали найбільшу частку участі на виставках собак на національних чемпіонатах Великобританії.
Саме в цей час стандарт породи стабілізувався, розміри зменшилися до нинішньої ваги, а шерсть розвинула характерну глибоку оборку. Крім того, вже за цей час з’явилася більша палітра кольорів шерсті – так білий, чорний, шоколадний кольори були розширені помаранчевими, молочними та їхніми відтінками.

В Америці популярність померанських шпіців зросла у кінці 19 століття і вже у 1888 році померанський шпіц на ім’я Дік був першим помом, занесеним до племінної книги Американського кінологічного клубу (AKC).
А з визнанням AKC породи померанського шпіца у 1900 році, популярність померанського шпіца в Сполучених Штатах швидко зросла. У 1909 році Американський померанський клуб був прийнятий як член клубу AKC і призначений як батьківський клуб для породи. Сьогодні померанські шпіци займають 14 місце серед 155 порід і сортів, зареєстрованих AKC.

Характер померанського шпіца

Померанський шпіц завдяки своій милій та яскравій зовнішності та не менш яскравому характеру, постійному заряду оптимізму та енергії стали одними з найпопулярнішими породами у світі. 

До того, популярність крихітного шпіца з’явилася вже давно – він здавна був улюбленцем королівських осіб. Проте і в теперешні часи його популярність тільки зростає і порода вважається ідеальним компаньйоном і чудовим варіантом собаки як в квартиру так і в будинок. 

Звичайно, при правильному вихованні померанський шпіц може стати відмінним компаньйоном. Але для сім’їв з маленькими дітьми помпи можуть бути не найкращим варіантом через їхній малий розмір, а також якщо панує вседозволеність для дітей. Але ця порода часто добре ладнає зі старшими та спокійнішими дітьми. 

Також, варто розвіяти міф, що померанські шпіци це ручна та диванна порода. Помпи активні, завповзяті, сміливі та повні різних емоцій. Вони унікальні саме через поєднання невеликого, крихітного розміру і милої зовнішності та владної манеру поведінки та відчуття “великої собаки”, присутні в маленького шпіца. Це може призвести до катастрофи, якщо шпіц вирішить вступити в конфлікт з більшою собакою, яка, наприклад, на їхню думку, зазіхає на їх територію, і опиняться в нерівних умовах через свій розмір. Тому їхні пориви “великої собаки” і безстрашності потрібно контролювати і не допускати переростання в сутички з іншими. 

Спостережливі та розумні, померанці легко піддаються дресируванню та стають чудовими сторожовими собаками, недовірливі до незнайомців та відданні своїй родині. Але їхня сторожовитість має побічний наслідок – гавкучість що варто пам’ятати заводячи цю породу в квартиру. 

Також, варто пам’ятати, особливо, якщо ви живете за містом, чи в місцевості, де можуть літати хижі птахи, як сови, орли, яструби, та водитися інші дикі тваринами, що помпи через свій розмір можуть сприйматися як здобич. Тому ніколи не залишайте їх на вулиці без нагляду та будьте пильні, якщо у вашому місці є хижі птахи.

Виховання

Померанський шпіц – розумний та кмітливий. Легко навчається, але може бути впертим. Крім цього, помпи досить активні, і потребують як фізичних, так і розумових вправ, незважаючи на невиликий розмір їм потрібно багато уваги і занять. Хоча вони розумні, вони також можуть бути впертими. Тому послідовність і терпіння є важливими під час навчання пом.

У помпів короткий проміжок уваги, тому робіть ваші тренування короткими та веселими. І не забувайте винагороджувати свого пома похвалою, частуванням або грою за правильно виконану команду чи слухняність. Чудовим варіантом для них будуть тренування під час ігор та прогулянок. Вони з легкістю опановують трюки та ігри, і обожнюють бути в центрі уваги і розважати всіх.

Як і кожна собака, померанський шпіц потребує ранньої соціалізації – спілкування з багатьма різними людьми, середовищами тваринами особливо у віці від 3 до 6 місяців і далі. видами, звуками та враженнями – коли вони молоді. Соціалізація допомаже вашому помпу вирости впевненим, небоязким і всебічно розвиненим собакою.

Активність помпів

Померанський шпіц дуже активний у домашніх умовах і є хорошим вибором для мешканців квартир і людей без огородженого двору. Вони мають помірний рівень активності, і їм сподобається кілька коротких щоденних прогулянок або ігор.

Вони надзвичайно ситні й люблять тривалі прогулянки, але завжди пам’ятайте, що вони маленькі й чутливі до спеки. Вони люблять грати і можуть легко набриднути, тому обов’язково дайте їм багато іграшок і часто змінюйте їх, щоб завжди було щось нове. Їм особливо подобаються іграшки, які викликають їх.

Одне з видів діяльності, яке сподобається і вам, і вашому пому, це тренування трюків. Поми люблять навчатися новому та отримують задоволення від того, щоб бути в центрі уваги, тому навчати їх трюкам – ідеальний спосіб налагодити з ними зв’язок, забезпечуючи їм фізичні вправи та розумову стимуляцію.

Догляд

Відомі завдяки своїй густій та довгій шерсті, померанські шпіци ніколи не залишаються не поміченими. Їхня шерсть сформована з м’якого, коротшого і густішого підшерстя та верхньої, довшої та жорсткішої шерсті. Характерним для помпа є довша шерсть на шиї та грудях, яка ніби утворює волан, та хвіст-віяло з шерсті у вигляді пір’я.

Щодо догляду за шерстю помпів, то вважається, що вони линяють помірно, загалом раз на рік в літньо-осінній період. Щоб зменшити спутування шерсті та її кількість вдома, розчісуйте вашого помпа принаймні двічі на тиждень дротяно. щіткою для підшестка та металевим гребінцем. Розчісування допоможе уникнути утворення килимків та розподілить природні шкірні жири по шерсті. Найкращке розчісування почати з голови, але обов’язково розчешіть аж до шкіри, щоб видалити весь підшерсток, який випадає.

Щодо купання шпіца,то його можна купати досит часто, але, звичайно, за потреби і за умови, що ви використовуєте м’який шампунь для собак і кондиціонер.

Іншою частиною регулярного догляду вашого шпіца є чищення зубів і стрижка нігтів. Помпи схильні до проблем із зубами, тому обов’язково потрібно чистити їм зуби хоча б раз на тиждень, а ще краще щодня і слідкувати за іхнім станом.

Також регулярно підстригайте кігті, якщо ваша собака не зношує їх природним шляхом, і ви чуєте, як вони клацають по підлозі при ходьбі. Це також важлива частина догляду, оскільки задовгі нігті ускладнюють ходьбу та травмують лапи собаки.

Діти та інші домашні тварини

Жвавий і активний померанський шпіц доброзичливий, грайливий і любить гратися з дітьми, але, як ми вже згадували, він найкраще підходить для дому зі старшими дітьми, які краще розуміють як потрібно поводитися з собакою, особливо такого невеликого розміру як шпіц.

Проте навіть якщо у вас старші діти, завжди навчайте дітей, як поводитися з собакою – підходити, торкатися їх, і завжди контролюйте будь-яку взаємодію між собаками та маленькими дітьми. Навчіть дитину ніколи не пчиняти собаці біль, навіть випадково, не підходити до собаки, коли вона їсть, і не намагатися забрати у собаки їжу. Ніколи не можна залишати собаку з дитиною без нагляду.

Крім цього, померанський шпіц чудово ладнає з котами та іншими тваринами, особливо якщо вони вирощуються з ними.

Здоров’я

Загалом померанці здорові, але, як і всі породи, вони схильні до певних захворювань, про які важливо знати, якщо ви розглядаєте цю породу.

Алергія

Деякі померанські шпіци можуть страждати від різноманітних алергій, починаючи від контактної алергії до харчової алергії. Ознаками алергії може бути, якщо ваший шпіц багато облизує лапи або чухається сам, відвідайте ветеринара, щоб перевірити та виключити це захворювання.

Проблеми з очима

Прогресуюча атрофія сітківки
Померанці схильні до різноманітних проблем із очима, включаючи прогресуючу атрофії сітківки (дегенеративне захворювання очей) яке призводить до втрати фоторецепторів в задній частині ока і викликає погіршення зору та сліпоту через це. На жаль, атрофію сітківки може з’явитися ще без будь-яких зовнішніх симптомів, і виявити її можна тільки на прийомі у офтальмолога та пройшовши спеціальну сертифікацію, а бо коли зір вже почав погіршуватися.

Катаракта
Катаракта також зустрічається серед померанців і призводить до помутніння кришталика ока і так званого “каламутного вигляду”, яке спричиняє труднощі з баченням, але зазвичай виникає в літньому віці, і іноді її можна вилікувати хірургічним шляхом, щоб відновити зір собаки.

Так як очні хвороби часто спадкові, заводчикам заборонено розводити собак з цим захворюванням, і вони зобов’язані щорічно здавати тест на підтвердження його відсутності у вихованців, які потенційно будуть розводитися. Тому важливо, перевірити наявність цього тесту, коли ви обираєте розплідник свого шпіца.

Епілепсія
У деяких шпіців розвивається епілепсія, ознаками якої є приступи судомів. Якщо у вашого помпа з’являються короткочасні судоми, відведіть його до ветеринара, щоб визначити лікування. Оскільки епілепсія не лікується проте добре підібрані ліки на ранніх стадіях дозволяють зменшити кількість приступів практично до нуля.

Дисплазія кульшового суглоба

Дисплазія кульшового суглоба іноді зустрічається у шпіців. Вважається, що багато факторів, включаючи генетику, навколишнє середовище та дієту, сприяють цій деформації кульшового суглоба. Померанські шпіци зазвичай можуть вести нормальний, здоровий спосіб життя, на відміну від деяких великих і гігантських порід, яким потрібна операція, щоб легко вільно пересуватися.

Вивих надколінка

Дуже поширена проблемасеред помпів коли коліний суглоб зміщується зі свого анатомічного положення ковзаючи та зміщуючись при цьому, викликаючи біль. Багато собак ведуть відносно нормальний спосіб життя з цим захворюванням.

Хвороба Легга-Пертеса

Це ще одне захворювання, що вражає тазостегновий суглоб. Багато іграшкових та малих порід схильні до цього стану. Цей стан впливає на зменшення, кровопостачання головки стегнової кістки (великої кістки задньої ноги), яка з’єднується з тазом, і вона починає розпадатися. Зазвичай перші ознаки Легг-Пертеса з’являються у цуценят від 4 до 6 місяців – кульгавість і атрофія м’язів гомілки. Апри цій хворобі операція дозволяєвідрізати хвору стегнову кістку, щоб вона більше не прикріплялася до тазу а рубцева тканина, яка виникає в результаті операції, створює «хибний суглоб», і цуценя зазвичай не відчуває болю.

Згортання трахеї

Це захворювання, при якому трахея, яка переносить повітря до легенів, має тенденцію легко згортатися. Найпоширенішою ознакою колапсу трахеї є хронічний сухий різкий кашель. Однією з причин цього стану може бути занадто сильне потягування за нашийник під час прогулянки, тому найкраще використовувати шлею замість нашийника. А саму хворобу згортання трахеї можна лікувати медикаментозно або хірургічно.

Стоматологічні проблеми

Померанські шпіци схильні до проблем із зубами та яснами та ранньої втрати зубів. Тому їхнім власникам особливо уважно потрібно слідкувати за їхнім станом та проводити регулярну щоденну гігієну, а також проходити регулярні огляди зубів у ветеринара.

Померанський шпіц – яскравий, теплий промінчик сонця. Це жвавий повний емоцій люблячий сімейний собака, з яким вам точно не буде сумно, і який точно займе місце у серцях всіх членів вашої родини. 

Джерела статті: матеріали Британського та Американського кінологічних клубів.

Джерела фото: Pixabay, Pexels.