Мопс: Походження, Характер та Все що Потрібно Знати про Породу

Мопс – це порода, в якій поєднуються розум, і врівноважений характер, і водночас почуття гумору, харизма та впертість. Це справжній пес-компаньйон, який завойовує серця всіх, хто коли-небудь був знайомим з ним вживу. Доброзичливий, відданий та люблячий.

 Особливості породи мопс 

• Одна з найдавніших порід у світі з 2 000-річною історією за деякими згадками
• Країна походження породи – Китай
• Порода-компаньйон, яка обожнює свою родину і не любить самотність 
• Харизматичні, вигадливі та мають власне почуття гумору
• З власним характером, впевненістю і гідністю
• Мопси досить спокійні з стабільним темпераментом 
• Добре вживаються з іншими тваринами
• Не потребують багато активностей щодня

Фізичні особливості породи

• Порода малого розміру, проте вони досить мускулисті та міцні
• Середня вага 6-8 кг, середня висота – 25-28 см
• Шерсть гладка та менш схильна до осипання
• Поширеними кольорами шерсті є бежевий, чорний, білий, абрикосовий
• За рахунок плоскої будови морди їхні очі більшого розміру ніж в інших собак
• Через таку побудову можуть мати проблеми з ускладненим диханням та погано переносять жару

Походження породи

Мопс, як вже згадувалось, вважається однією з найдавніших порід у світі, перші згадки про яку сягають початку нашої ери.
Є багато теорій походження породи, за однією з найпопулярніших теорій мопси були однією з імператорських порід у Стародавньому Китаї, власниками яких могли бути тільки сім’ї та члени імператорського двору.
Ще з тих часів мопси славились своїм компанійським характером

В Європу мопси були завезені голландськими торговцями приблизно у 1500-х роках, де швидко здобули популярність. Більше того, за однією з історій, мопс став талісманом голландського королівського Оранського дому, після того як собака врятувала життя принцу Оранського, гавкаючи та попереджуючи його про напад ворожих іспанських військ на табір.
Після династія Оранського дому завезла породу і до Британії.

Щодо походження імені мопс

Існує багато теорій щодо походження імені мопса, англійською воно звучить як “pug” і за однією з ідей, походить від латинського слові “pugnus”, яке означає “кулак”. Зв’язок кулака і імені мопса полягає в тому, що обличчя собаки нібито нагадує стиснутий кулак.

Характер мопса

Мопс – це порода-компаньйон, який створений бути поруч зі своєю родиною чи господарем. На вигляд спокійний та серйозний мопс, насправді веселий, харизматичний та грайливий і здається має власне почуття гумору та буде точно часто в центрі уваги у вас родині. Недарма, у фільми “Люди в чорному” компаньйоном власне людей в чорних був кмітливий та харизматичний мопс Френк.

Він любить увагу і бути поруч з господарем, слідуючи за кожним вашим кроком та відчуваючи ваший стан без слів і готовий підбадьорити чи підтримати.

Хоча мопс грайливий, кумедний та буває пустотливим, водночас йому притаманне почуття власної гідності і характер. Він досить спокійний, врівноважений, зі стабільним темпераментом та не галасливий. Мопс може спокійно відпочивати особливо після активних розваг, головне – господар – поруч. В той же час мопси – це унікальна особистість, власний характер та іноді впертість, за що їх і люблять.

Порода досить товариська та привітна як в родині, так і з незнайомцями і іншими тваринами. Хоча водночас мопсу властивий охоронний інстинкт, тому він буде попереджати про небезпеку гавкаючи.

Виховання

Мопси розумні та кмітливі собаки, досить легко вчаться. Вони люблять догоджати своїм, тому легко піддаються дресиванню. Але іноді через властивий їм характер можуть проявляти наполегливість чи впертість у своїх діях.

Також мопси потребують фізичної та розумової стимуляції, щоб не нудьгувати та не проявлялись негативні риси.

Мопси, як і будь-яка порода, потребують ранньої соціалізації – знайомства з іншими тваринами та людьми у ранньому віці – від 4 до 6 місяців. Також базові команди та розумові ігри чудово підходять для тренування.

Догляд за мопсом

Мопс не вимагає надто складного догляду. Його шерсть гладка та не схильна до сильного линяння. Достатньо буде щотижневого розчісування, що допоможе вичісуватиме шерсть, яка випадає, та розподілятиме шкірні олії по шерсті.
Купати мопса можна за необхідністю, надто часті купання не потрібні.

Також мопс потребує особливого догляду за обличчям, а саме потрібно витирати шкіру в складках, а також повіки, щоб там не збиравсь бруд, що може спричинювати шкірні інфекції.

Активність

Мопс потребує до години фізичної активності та прогулянок в день, щоб підтримувати себе здоровим та у гарній фізичній формі. Найкраще мати декілька коротких прогулянок по 15-20 хвилин на день, які будуть їх підтримувати активним протягом дня.

Але уникайте надто активних тренувань, адже у мопсів через коротку морду можуть бути проблеми з диханням, особливо при фізичних тренуваннях в спекотну погоду. Тому слідкуйте чи у вашого вихованця не затруднюється дихання при вправах і уникайте прогулянок у спеку.

Також мопси обожнюють розумові вправи, тренування. Вони досить добре піддаються дресируванню та люблять догоджувати господарю.

Харчування мопса

Харчування мопса має складатись з високоякісного корму і 2 прийомів їжі на день. Але обов’язково проконсультуйтесь з вашим ветеринаром, який корм буде найкращим для вашого улюбленця. Він зможе порекомендувати харчування, яке відповідатиме віку і особливостям породи.

Мопси також досить полюбляють поїсти та схильні до ожиріння, тому стежте за кількістю спожитих калорій і вагою вашої собаки. Не забувайте про фізичну активність і регулярні прогулянки з мопсом. Ласощі, звичайно, хороший засіб у вихованні та навчанні для винагороди, але не зловживайте ними.

Можливі проблеми зі здоров’ям у мопсів

Мопси досить здорова порода, але мають деякі слабкі сторони, які потребують більше уваги та догляду, щоб уникнути наступних поширених захворювань:

Очні проблеми

Випуклі очі мопса, які так вирізняють цю породу від інших, є їхнім досить вразливим місцем. Найчастішими проблемами з очима є виразки рогівки, сухість очей чи “сльозливість” очей. Також через випуклість очей, мопс може пошкодити їх в іграх чи побуті. Тому будьте обережні з вашим улюбленцем і слідкуйте, щоб в домі не було гострих чи інших речей, на які собака може наштрикнутись очима.

Дихальні проблеми

Також поширеною проблемою серед мопсів через плоску будову обличчя та надлишок м’яких тканин у дихальних шляхах через це – є ускладнене дихання та синдром брахіцефальної обструкції дихальних шляхів. Симптомами може бути задишка чи ускладнене дихання навіть при помірних активностях чи прогулянці. Іноді мопсу може знадобитись хірургічне втручання, щоб покращити такий стан.

Але, за звичай, достатньо просто слідкувати, щоб ваший мопс не перенавантажувався на тренуваннях та уникайт з ним довгих прогулянок в спеку. Крім цього, слідкуйте, щоб він пив достатньо рідини та слідкуйте за його нормальною вагою.

Проблеми з кістками та суглобами

Через короткі ноги, які є опорою для м’язистого мопса і ваги його тіла, суглоби та кістки ніг схильні до захворювань. Частою проблемою є розкіш наколінника, коли коліно виходить зі свого нормального положення, що викликає вивих коліна. Ознаками захворювання може бути, якщо ваш мопс переставляє з ноги на ногу, чи має труднощі при підйому та спусканні. Такий стан може ускладнюватись і потребувати хірургічного втручання.

Ускладнювати стан може зайва вага чи різкі стрибки з високих поверхонь, тому обов’язково слідкуйте за здоровою вагою вашого улюбленця і уникайте ігор зі стрибками.

Шкірні розлади інфекції та алергії

Мопси схильні до алергії, яка спричиняє свербіж шкіри. Крім того, в їхніх складках шкіри може збиратись бруд і волога, які є місцем для бактеріальних шкірних інфекцій таких як піодермія. ЇЇ симптомами можуть бути прищі, свербіж, поява невеликих червоних горбків в шкірних складках. Інфекції, за звичай, лікуються спеціальним лікувальним шампунем чи мазями. Але краще, щоб уникнути можливих інфекцій регулярно слідкуйте за гігієною шкіри вашого мопса і протирайте шкіру в складках.

Мопсологічний енцефаліт

Іноді мопси можуть страждати від мопсологічного енцефаліту – спадкового захворювання, спричиненого запаленням мозку. Симптомами хвороби можуть бути судоми, млявість, чи порушення координації. При появі будь-яких симптомів потрібно негайно звернутись до вашого ветеринара, який зможе підтвердити чи спростувати діагноз і призначити ліки для контролю нападів і зменшення супутнього запалення.

Мопс – це відданий компаньйон, готовий слідувати за вами будь-куди. Ця порода – це поєднання кмітливості, власного гумору і водночас, впевненості, наполегливості і гідності. Мопс – чудова сімейна порода, який обов’язково займе місце улюбленця родини.

Джерела статті: інформація Американського Кінологічного Клубу (American Kennel Club).

Фото статті: Freepik