Американський Стаффордширський Тер’єр або Амстаф: Характер, Виховання та Догляд

Американський стаффордширський тер’єр – чудова товариська порода для сім’ї та прекрасні компаньйони, бо обожнюють час проведений з людьми. Вони сильні, сміливі, енергійні та витривалі. Незважаючи на свій грізний вигляд та минуле в якості бійцівської породи, амстафи дуже доброзичливі, грайливі та лагідна в родині. 

Основні особливості породи американського стаффордширського тер’єра

• Це собака-компаньйон і чудова сімейна порода собак – обожнюють час з сім’єю
• Дуже прихильні та віддані господарю 
• Розумні, впевнені, кмітливі, і легко навчаються
• Дружні навіть з незнайомцями та грайливі
• Вимагають високої активності, витривалі та енергійні
• Потребують ранньої соціалізації та виховання
• При правильному підході будуть ладнати з домашніми тваринами, проте все ж віддають перевагу бути єдиним вихованцем в родині. 
• До чужих собак можуть ставитись непривітно, насторожено і агресивно, особливо при відсутності належної соціалізації собаки.

Фізіологічні особливості породи амстафа:

• Середнього розміру, спортивної тілобудови
• Сильні, як для свого розміру, з добре розвиненою м’язовою структурою
• Середній розмір 43-48 см, вага – 23-26 кг
• Короткошерстіні
• Шерсть найчастіше буває коричневого, палевого, чорного, синього, та  печінкового кольорів. У поєднанні з цими кольорами також часто зустрічається тигровий окрас або з білим вкрапленням
• Середня тривалість життя: від 12 до 14 років
• Належать до групи тер’єрів.

Американський стаффордширський тер’єр – порода собак середнього розміру, сильної, м’язової статури, і з, на вигляд, квадратною побудовою черепа. Вони сильні, швидкі та спритні. Це енергійна і витривала порода, яка потребує як фізичної, так і розумової активності. 

Характер американського стаффордширського тер’єра

Американський стаффордширський тер’єр – розумний, легко піддається навчанню та наполегливий. Не дивлячись на суворий вигляд, це любляча, добродушна, товариська та грайлива порода собак. 

Сміливий та впевнений амстаф водночас лагідний до дітей та в родині. Ця порода віддана своєму господарю та сім’ї на все життя і обожнює час з ними. Улюбленим заняттям для них – це енергійні ігри в родині та з дітьми, в яких вони зможуть проявити всю свою енергію та любов. 

Амстафи потребують ранньої соціалізації та багато фізичної та розумової активності. 

Особливо уважним потрібно бути при їхньому знайомстві з іншими тваринами, оскільки вони здатні проявляти агресію до інших собак в родині і найкраще соціалізувати їх змалечку. Проте все ж амстафу найкраще бути єдиним улюбленцем в родині, особливо, якщо у вас немає досвіду у вихованні собак.

Також вони можуть бути вороже налаштовані до інших тварин на вулиці, саме для цього потрібна рання соціалізація породи, яка дозволить позбутись цього недоліку. 

Як і з будь-якою іншою породою дозволяйте амстафам взаємодіяти з дітьми тільки після їхньої соціалізації і обов’язково під наглядом. Хоча амстафи дуже лагідні та грайливі з дітьми. 

Вони добродушні та товариські іноді навіть до незнайомців, тому якщо ви хочете розвивати сторожові навички у вихованця це потрібно робити з допомогою дресирування.

Виховання амстафа

Американський стаффордширський тер’єр, як і будь-яка порода собак, потребує належного дресування та постійних розумових вправ. 

Амстафи розумні та кмітливі у дресурі та побутовому житті, але вони можуть бути впертими та впевненими у своїй правоті, коли насправді не так. Тому рання соціалізація і навчання слухняності є важливим у вихованні вашого амстафа.

Правильне виховання додасть вашому улюбленцю впевненості у незвичних ситуаціях та кмітливості. 

Загалом, ця порода з колись бійцівської породи перетворились на люблячого собаку-компаньйона. Амстаф, як зазначалось, дуже товариський пес, любить час проведений з господарем та родиною, м’який та ласкавий з ними. 

Тому, перш ніж заводити цю породу, будьте впевнені, що ви зможете приділити достатньо часу вихованцю.

Амстаф також любить спостерігати та переймати звички і риси господарів, можливо, більше, чим інші породи. Через таку відданість та любов до господаря та родини американський стаффордський тер’єр може бути хорошим сторожем і захисником. Але тут грає роль також виховання, оскільки амстафи можуть бути досить доброзичливі до незнайомців.

Активність

Американські стаффордширські тер’єри дуже енергійні, сильні і потребують щоденний активних тренувань та прогулянок і, навіть, пробіжок. Вони спритні в багатьох видах спорту та вправах завдяки своїй мускулистій структурі. Але крім цього, ця порода потребує розумових вправ і дресирування та тренування слухняності – хороші варіанти для цього.

Без належного виховання та активностей, у вашого амстафа можуть проявлятися погані звички, як гризіння меблів, впертість і самовпевненість. Тому для цієї породи потрібен господар-тренер.

Догляд за американським стаффордширським тер’єром

Американські стаффордширські тер’єри короткошерсті і не вимагають надзвичайного догляду за своєю шерстю. Линяють вони, зазвичай, помірно та сезонно. Купати собаку потрібно за необхідністю. Також амстафи потребують регулярної обрізки нігтів, щоб зберегти їх здоровими і запобігти стиранню.

Ця порода має схильність до появи неприємного запаху з рота, тому чистити зуби слід принаймні щотижня. Бажано навіть частіше, щоб запобігти появі мікробів з неприємним запахом.

Також амстафи не переносять надто жарку погоду і перебування на вулиці в такий час протягом довгого періоду.

Дієта та харчування

Загалом, американським стаффордширським тер’єрам потрібна дієта з низьким вмістом білка, яка допомагає запобігти діареї та здуття живота. Вибирайте м’ясний корм для домашніх тварин, розроблений для собак середнього та великого розміру. Завжди переконайтеся, що у них є чиста, свіжа вода для пиття. Однак очікуйте, що їхні потреби в харчуванні, включаючи кількість та частоту годування їх, змінюватимуться із віком. 

Американські стаффордширські тер’єри проти американських пітбулів

Часто американського стаффордширського тер’єра сплутують чи порівнюють з  американським пітбультер’єром. Історично ці дві породи мають спільне походження – походять від груп тер’єрів та пітбулів. І після завезення з Англії до США називались як стаффордширські бультер’єри.

На початку 20 століття спочатку порода американського пітбультер’єра була визнана Сполученим Клубом (UKC). Потім в 1936 році Американський Розвідний Клуб (AKC) визнав цю породу під назвою стаффордширський тер’єр, яка була перейменована на американський стаффордширський тер’єр у 1976 році. Тоді ці дві породи – американські стаффордширські тер’єри та американські пітбулі були відокремлені. Зовні, американські стаффордширські тер’єри трохи більші за розміром чим їхні близькі родичі пітбулі. 

Поширені проблеми зі здоров’ям у американського стаффордширського тер’єра

Американські стаффордширські тер’єри можуть страждати такими спадковими хворобами як

• Дисплазія кульшового, ліктьового та тазостегнового суглобів – це стан, спричинений аномальним ростом клітин, тканин або кісток і призводить до накопичення рідини в суглобі. Спричинює біль при розгинанні або згинанні ліктя. Ознаками захворювання є періодична або стійка кульгавість кінцівки чи стегна, яка посилюється при фізичному навантаженні; і особливо помітна, після того, як собака відпочиває. Також може проявлятись ознакою, коли собака утримує уражену кінцівку подалі від тіла.
• Шкірні алергії такі як собачий атопічний дерматит, який може проявлятись у вигляді свербіння, подразнення ділянок шкіри на алергени такі як пил, пилок, комахи та інші речовини. Найчастіше страждають подушечки лам, внутрішня частина вух, живіт, хвіст та інші більш чутливі ділянки. 
• Гіпотиреоз – проблема секреції гормонів щитовидної залози, що може спричинити уповільнення обміну речовин у собаки. Викликає зниження імунітету та активності та набір надлишковою ваги у собаки.
• Інфекції сечовивідних шляхів та аутоімунні захворювання.

У амстафів також може розвинутися остеоартроз або спондильоз та серцеві захворювання пізніше в житті, тому так важливо проходити регулярні огляди вашого амстафа у ветеринара. 

Джерела статті: матеріали американського кінологічного клубу (American Kennel Club).