Англійський Кокер Спанієль: Характер, Походження та Виховання

Англійський кокер спанієль – це любляча сімейна порода чи собака-компаньйон, при цьому з давнім мисливським походженням і чудовими навичками мисливця, які збереглись і дотепер. 

Життєрадісні та веселі, кмітливі та адаптивні до будь-яких умов – вони обожнюють, як активні та розумові вправи, так і пустощі з дітьми, чи просто полежати поруч зі своїм господарем. Далі розповідаємо, чому ця порода може стати найкращим домашнім улюбленцем для вас. 

Особливості породи англійський кокер спанієль

• Мисливська порода (за класифікацією МКФ – Міжнародної кінологічної федерації) або спортивна (за класифікацією AKC – Американського кінологічного клубу) 
• Мають давню історію в ролі мисливської породи
• За своїм призначенням поділяються на водяних та наземних спанієлів
• Англійський кокер спанієль має свого близького брата американського кокер спанієля, який був виведений у 20 столітті. 

Фізичні особливості породи

• Середня висота 36-43 см
• Середня вага 12-16 кг
• Середня тривалість життя від 12 до 14 років
• Довго шерстна порода з густою, хвилястою шерстю
• З усіх кольорів англійського кокера найпопулярнішим є блакитний роан.

Походження англійського кокер спанієля

Спанієль вважається однією з найдавніших мисливських порід, навчений для допомоги у полюванні на пернату дичину, як  на суші, так і у воді. Вони відносяться до так званих підзбройних собак, які допомагали мисливцям на полюванні зі зброєю і також є однією з найдавніших порід у своїй групі. Проте предки спанієлів були виведені задовго навіть до винаходу зброї, коли мисливці полювали на птахів за допомогою сіток, луків і, звичайно, і в компанії собак.

За однією з версій спанієлі мають іспанське походження – звідси і їхня назва походить від Spanish – “іспанський”. За іншою історією спанієлі мають кельтське походження. 

Перше розділення породи спанієлів було за їхнім робочим призначенням на водяних та наземних. Наземних спанієлів також поділяли за розміром на підвиди – спрингер-спанієль, філд-спанієль, сассеський, кламбер – більших за розміром, і на кокінг-спанієль (зараз кокер-спанієль) – менших за розміром.

У 1885 році був створений клуб англійських спанієлів, який визначив стандарти породи для кожного з різних типів спанієлів, які після стали визнані офіційно окремими породами. 

В Америці ж порода спанієлів почала здобувати популярність у 19 столітті. Там вже на початку 20 століття американські селекціонери розробили свого американського кокер-спанієля, відібравши собак меншого розміру. Американський представник спанієля був меншим за розміром, з більш пишною довгою шерстю та коротшою головою. Проте в Америці так само залишились прихильники англійського спанієля, які у 1935 році створили клуб англійських кокер-спанієлів Америки. А в 1946 році AKC офіційно визнав кокер-спанієля (американського) і англійського кокер-спанієля окремими породами.

В США американський кокер-спанієль мав більшу популярність, тоді як англійський кокер-спанієль був і залишається однією з найпопулярніших порід в Англії, який має репутацію вправної мисливської породи, вірного компаньйона та люблячої сімейної породи.

Різниця між англійським кокером і американським кокер-спанієлем

До 1930 року американський спанієль та англійський кокери вважалися однією породою, коли АКС прийняв рішення про їхнє розділення на дві окремі породи.

В США американський кокер спанієль був виведений шляхом розведення англійських спаніелів меншого розміру, і призначались впершу чергу для участі у виставках. Тому однією з відмінностей між ними є розмір – англійський кокер-спанієль більший за американського кокер-спанієля. Вони також мають різні типи статури – у американського спанієля менших розмірів голова. Американський кокер спанієль має довшу та густу шерсть в порівняні з англійським кокером. 

Характер англійського кокер спанієля

Англійський кокер-спанієль – кмітливий, ласкавий і люблячий собака-компаньйон з мисливськими якостями.

За своєю природою спанієлі – веселі, активні, життєрадісні, розумні та допитливі. Вони врівноважені за темпераментом зі спокійним характером, без проявів агресії, гарно адаптуються до різних умов. 

Кокер-спанієлі віддані, тісно прив’язані до господаря, і люблять бути поруч зі своїми родинами, люблять дітей. Але важко переносять довгу самотність, тому це не порода, яка буде залишатись самою вдома весь час. 

Їхнє мисливське походження і роки занять полюванням зробило спанієлів слухняними готовими виконувати інструкції, та з бажанням догодити в тренуваннях. Теж мисливське походження дало цій породі наполегливість, і іноді впертість і самостійність. Але вони легко піддаються дресируванню при регулярних та послідовних заняттях. Адже вони обожнюють своїх господарів та поважають їх.

Також вони досить голосисті і сторожові, якщо їх навчити охоронним навичкам.

Виховання

Незважаючи на мисливські звички, наполегливість та  кокер-спанієлі мають «м’який» характер та лагідний, спокійний темперамент вдома. Вони чутливі на емоційному рівні, тому суворі, різкі методи навчання можуть викликати у них страх або взагалі “закрити”. Обов’язково використовуйте послідовні тренування, з позитивним заохочення (винагорода за їжу, похвала та гра), чергуючи фізичні вправи з ментальними, щоб отримати найкращі результати. 

Спанієлі швидко навчаються, і якщо ви зробите навчання послідовним і різним, ви будете більш ніж задоволені його здібностями. Спанієлі чудово себе проявляють у таких видами діяльності, як тривалі прогулянки або походи, або гра в м’яч на задньому дворі. 

Як і всі собаки, англійські кокери мають пустотливий бік. Можуть вигадувати пустощі, гавкати і схильні наздоганяти когось, наприклад, інших домашніх улюбленців чи дітей. 

Активність

Як вже ми згадували англійські кокер-спанієлі добре адаптуються і чудово проживають як у будинку з подвір’ям, так і у квартирі, за умови щоденних прогулянок та занять. Спанієлі – це енергійна порода з високою витривалістю та спритністю, тому для них чудово підійдуть довгі швидкі прогулянки чи пробіжки, ігри на спритність як флайбол, фрісбі. Але у період активного росту цуценяти, до 1 року, активні вправи потрібно чергувати з відпочинком і уникати високих інтенсивностей, різних рухів, для правильного формування суглобів та кісток і уникнення травм.

Відносини з дітьми та інші домашніми тваринами

Англійські кокер-спанієлі – дружні, веселі та лагідні сімейні собаки. Вони чудово ладнають  з дітьми, особливо якщо вони виховуються разом із ними. Спанієлі з радістю граються з дітьми різного віку і навіть готові наглядати за ними. Але в будь-якому разі навчайте дітей як правильно поводитися з собаками і завжди контролюйте їхню взаємодію, і не залишайте їх на самоті. 

Англійські спанієлі добре ладнають з іншими собаками, і так часом добре уживаються з котами, особливо якщо їх познайомили в ранньому віці.

Догляд за кокер спанієлем

Як вже згадувалось за стандартами Міжнародної кінологічної федерації порода спанієлів допускає плямисті, триколорні і крапчасті типи забарвлень англійського кокер-спанієля.

Одноколірний тип шерсті може бути:

• золотистим
• чорним
• червоним
• шоколадним
• печінковий з підпалинами
• чорний з підпалинами

Плямистий тип шерсті може бути:

• палевим з білим
• рудим з білим
• печінковим з білим
• чорним з білим

Триколірний тип може бути:

• чорно-білим з підпалинами
• печінково-білим з підпалом

Крапчастий тип включає кольори:

• палевий роан
• рудий роан
• блакитний роан
• печінковий роан
• печінковий роан з підпалинами
• блакитний роан з підпалинами

Більшість англійських кокерів мають досить густу середньої довжини злегка хвилясту  шерсть, яка вимагає регулярного догляду. Рекомендується розчісувати їхню шерсть принаймні 1-2 рази на тиждень і краще кожні 2 дні, щоб запобігти утворенню клубків і вичесати шерсть, яка линяє. 

Ноги, груди та живіт спанієлів вкриті довшою шерстю, яка називається оперенням і мала призначення захистити тіло собаки від подряпин або інших травм під час полювання. За необхідності це оперення можна підстригати, коли те задовге.

Крім догляду за шерстю спанієля, не забувайте про догляд за вухами та зубами. 

Щотижня очищайте вуха засобом, рекомендованим ветеринаром або диском змоченим водою. Оскільки вуха спанієлів звисають, вони схильні до вушних інфекцій. Також під час чищення вух перевіряйте їх на наявність ознак інфекцій, симптомами яких може бути неприємний запах, почервоніння, або свербіж.

Не забувайте чистити зуби приблизно раз-два в тиждень та перевіряти їх, а також підстригати нігті принаймні раз на місяць чи за потреби. Якщо ви чуєте, як вони клацають по підлозі, вони занадто довгі. 

Почніть привчати свого англійського кокера до регулярного розчісування та огляду, коли він ще цуценя. Часто торкайте цуценя за лапи, оглядайте вуха, зуби, винагороджуючи за спокійну реакцію, щоб привчити його до оглядів. Це  допоможе вам в майбутньому спокійно проходити огляди у ветеринара.

Харчування

Англійського кокера слід годувати високоякісним кормом, який відповідає віку собаки (цуценя, дорослий або старший) і рівню його активності. Якщо ви вирішили поєднувати чи годувати натуральним кормом, то потрібно врахувати всі поживні елементи в харчуванні як білки, вуглеводи та жири. Але найкраще проконсультуватись з вашим ветеринаром і отримати рекомендації щодо корму та харчування.

Але варто пам’ятати, що деякі англійські кокери схильні до надмірної ваги, тому стежте за споживанням калорій і рівнем ваги вашої собаки і не перебільшуйте з ласощами.

Особливості здоров’я кокер спанієля

Англійські кокери, як правило, здорова порода, але вони схильні до певних захворювань, які можуть іноді зустрічатись у представників. Тому важливо знати про можливі захворювання, щоб уникнути їх і ваший улюбленець був здоровим.

Проблеми з очима

Англійські кокери схильні до захворювань очей, включаючи прогресуючу атрофію сітківки (PRA), дегенеративне захворювання зорових клітин сітківки. З віком і прогресуючи ці захворювання можуть призводити до сліпоти. Крім цього, в спанієлів зустрічається катаракта, спричинена каламутною плівкою над оком і яка так само може призвести до сліпоти. Іноді собаки страждають від глаукоми – стану, при якому всередині очного яблука підвищується тиск. 

Всі ці захворювання лікуються консервативним методом (деякі ефективніше, деякі – менш ефективно) чи операційним методом залежно від ступеня розвитку хвороби. 

Тому обов’язково при появі почервоніння в очах вашого спанієля, чи якщо він починає терти обличчя, чи появі будь-яких інших симптомів обов’язково зверніться до ветеринара.

Дисплазія кульшового суглоба

Дисплазія кульшового суглоба – захворювання, коли головки тазостегнової кістки не достатньо щільно стають в чашки тазостегнового суглоба через її недостатній розвиток і розтягнення. При дисплазії у собаки можуть виникати біль та кульгання при ходьбі. У спанієлів це захворювання може виникнути через вплив багатьох факторів, включаючи генетику, зовнішні фактори, травми та харчування. 

Тому під час активного росту вашого цуценяти кокера слідкуйте за його збалансованим харчуванням та правильним формуванням суглобів, уникаючи надмірних навантажень чи травмонебезпечних вправ, слизьких підлог та високих запригувань, спригувань. 

Кокери, які страждають дисплазією кульшового суглобу ведуть нормальне здорове життя, але при цьому потрібно слідкувати за їх фізичною активності і не перебільшувати з вправами. 

У важких випадках хвороби собаці може знадобитися операція по заміні кульшового суглоба для його повного відновлення. 

Хронічний гепатит та цироз печінки

В англійські кокер-спанієлі частіше за інші породи страждають від хронічного гепатиту і цирозу печінки. Причина появи цього захворювання остаточно не встановлена. Але є дані, які вказують, що ці хвороби спричинені дефіцитом білку, який виробляється печінкою. 

Хвороба частіше зустрічається у серед собак чоловічої статі середнього і старшого віку (8-14 років). Хоча за останніми випадками хвороба була встановлена і серед собак жіночої статі. Також за останніми дослідженнями терапія кортикостероїдами показала позитивні результати в лікуванні. 

Сенсоневральна глухота

Вроджена сенсоневральна глухота – це захворювання у новонароджених цуценят, яке спричиняє дегенерацією слуху, що прогресує до глухоти у віці ще 4 тижнів. Зустрічається тільки в не повноколірних спанієлів. 

Тому при виборі вашого цуценя англійського кокера переконайтесь, що обрані вами заводчики пройшли тести собак на глухоту перед їх розведенням.

Дилатаційна кардіоміопатія

Дилатаційна кардіоміопатія – серцево-судинне захворювання, при якому серцевий м’яз стає надмірно розтягнутим. Ознаками хвороби можуть бути втрата ваги, слабкість, здуття живота, кашель і прискорене серцебиття. Хвороба поширена переважно серед одноколірних англійських кокерів. Діагноз ставиться за допомогою рентгена та ехокардіографії.

Варто зазначити, що запорукою здорової собаки є вибір цуценяти у відповідального заводчика. Переконайтесь, що батьки цуценяти пройшли необхідні тести: на дисплазію кульшового суглоба (з оцінкою добре або краще), дисплазію ліктьового суглоба, гіпотиреоз та хворобу фон Віллебранда; серцево-судинний тест, що підтверджує відсутність тромбопатії; і тест, що підтверджує, що очі в нормі. 

Англійский кокер спанієль – це чудова сімейна порода собак, віддана, любляча та прив’язана до своєї родини. М’які та лагідні за своїм характером вони водночас з навичками собаки-мисливця – кмітливі, наполегливі, легко навчаються та адаптуються до умов. І завдяки поєднанню таких різних рис характеру кокер-спанієль, звичайно, легко займе місце вашого сімейного улюбленця.

Джерела статті: інформація Американського Кінологічного Клубу (American Kennel Club), Британського кінологічного клубу.

Фото статті: Pixabay.