Цвергшнауцер або мініатюрний шнауцер: велика особистість у компактному форматі

Слухати аудіо версію статті

Цвергшнауцер або мініатюрний шнауцер — маленька собака з великим характером. Його легко впізнати за фірмовими “бровами” і борідкою, але справжня родзинка породи — це далеко не зовнішність, а їхній темперамент: розумний, енергійний, уважний і дуже сімейний.

Колись цвергшнауцерів виводили в Німеччині як невтомних мисливців на щурів і інших шкідників на фермах. І хоча сьогодні вони домашні компаньйони, у них досі живе маленький “охоронець” і “детектив”, який хоче знати все, що відбувається навколо.

Тож у цій статті розбираємося, кому цвергшнауцер підійде ідеально, а кому краще чесно пошукати іншу породу.

Особливості породи цвергшнауцер

• Країна походження: Німеччина
• Призначення: ловля шкідників, фермерський “сторож”
• Темперамент: розумний, енергійний, сміливий, комунікабельний, “уважний сторож”
• Особливості породи: висока пильність та сильна прив’язаність до родини
• Частий виклик для власників: гавкіт і “тер’єрська впертість”

Фізичні особливості та зовнішність породи

• Висота в холці: приблизно 30–36 см
• Вага: в середньому 5–9 кг (інколи більше залежно від статури)
• Тривалість життя: часто 12–15 років
• Шерсть: подвійна, жорстка, майже не линяє, але потребує грумінгу
• Основні забарвлення:
  • Чорний
  • “сіль і перець”: від темно-сталево-сірого до світло-сріблясто-сірого з темною “маскою” на морді.
  • чорний зі сріблом
  • “Нестандартні” кольори: білий, триколор, шоколадний, червоний, мерл.

Цвергшнауцер — собака компактна, але міцна. Він не виглядає “крихким”, як деякі декоративні породи: це справжній маленький робочий пес з гарними м’язами та мисливською стійкою. Він має квадратну, пружну будову: міцні лапи, сильну спину, активний крок і дуже “зібраний” корпус.

Його виразна мордочка — це візитівка породи: густі брови, борода, вуса. І це не лише “для краси”: історично така шерсть частково захищала морду й очі під час роботи з гризунами.

У багатьох країнах вуха шнауцерам залишають природними. У деяких досі практикують купірування, але загалом у сучасному собаківництві все більше власників обирають природний вигляд, який їм надзвичайно пасує.

Походження породи

Мініатюрний шнауцер сформувався в Німеччині наприкінці 19 століття. Його створювали як меншу версію стандартного шнауцера, який вже тоді був відомий своєю витривалістю, розумом і універсальністю.

Щоб отримати компактніший розмір, заводчики схрещували стандартного шнауцера з іншими маленькими породами. Найчастіше згадують про схрещування з:

• аффенпінчером (для розміру й характеру)
• пуделем (для інтелекту і структури шерсті)
• невеликими тер’єрними породами (для мисливського інстинкту та завзятості)
• інколи також згадують мініатюрного пінчера.

Спочатку цвергшнауцери працювали на фермах: ловили гризунів, охороняли подвір’я, супроводжували людей. Але з часом порода стала популярною як домашній компаньйон і зберегла при цьому свою “робочу” голову.

Характер і темперамент

Цвергшнауцер — це собака, який перш за все любить бути поруч із людьми. Вони буквально чудово зчитують емоції господаря і розуміють без слів.
Цвергшнауцери швидко вчаться і не терплять нудьги. Вони енергійні, допитливі і до всього мають діло. Крім, цього мають сильний сторожовий інстинкт і голосливість. Як виведені для полювання, цвергшнауцери мають сильний мисливський інстинкт на дрібну живність. Тому може часто “брати слід” і наполегливо туди вести. Їхню впертість точно не здолати.

Цвергшнауцера часто описують як веселого і товариського, і це правда. Але важливо знати: цвергшнауцер — не “плюшевий декоративний песик”, як вам може здатися. Це порода з характером і власною думкою.

Багато власників жартують, що цвергшнауцер швидко стає не “домашнім улюбленцем”, а повноцінним партнером у вашому житті. Це собака, який активно включений у все: спостерігає, реагує, коментує і точно не дасть вам забути, що він тут головний.

Реактивність і гавкіт — породна “класика”

У цвергшнауцера виражені охоронні та “попереджувальні навички” або “alarm system”. Він реагує на рух, зміни, незнайомців, звуки, двері, інших собак. Потрібно розуміти, що ця риса не зникає повністю, але нею просто вчаться керувати.

Окрема “улюблена тема” багатьох цвергшнауцерів — це все, що на колесах: велосипеди, самокати, скейти, інколи навіть машини. Тому на прогулянках важливо бути уважними, особливо якщо собака ще молода.

Виховання

Цвергшнауцери добре піддаються дресируванню, але тільки якщо робити це правильно. Це порода, яка швидко вчиться, але так само швидко починає нудьгувати, якщо тренування одноманітні.
З ними найкраще працюють короткі заняття по 3–7 хвилин з різними вправами замість “по колу одне й те саме”. Не забувайте про похвалу як ласощі чи гру.

І будьте послідовними у своїх цілях. Цвергшнауцер дуже швидко розуміє правила. Але так само швидко він вчиться, як ці правила обійти. Тому в цій породі критично важливі послідовність і межі.

Соціалізація — фундамент

Для цвергшнауцера соціалізація — основа виховання цуценяти. Чим більше досвіду зі світом собака отримує в перші місяці, тим менше шансів на реактивність у дорослому віці.

Навіть до повної вакцинації можна безпечно знайомити цуценя з навколишнім середовищем і носити його на руках/у переносці, знайомити зі звуками міста, привчати до машини, знайомити з різними предметами.

Після вакцинації дуже потрібен період адаптації цуценяти до вас. А потім заняття з кінологом. Знайомство з різними місцями й ситуаціями.

Цвергшнауцер-щеня може здаватися “нескінченним двигуном”, але часто причина енергії, кусання і хаосу — банальна перевтома. Більшість щенят потребує дуже багато сну, і це нормально. Тому подбайте про організований сон цуценяти.

Активність

Цвергшнауцер — порода з енергією “на максималках”. Йому потрібні не тільки прогулянки “по справам”, а й активності, де він буде думати, нюхати, рухатися і, звісно, взаємодіяти з вами

Навіть 30–60 хвилин якісної активності на день можуть зробити цвергшнауцера “ідеальним домашнім собакою”. А от без цього він швидко придумає собі заняття сам, і вам не завжди сподобається, що саме. Крім цього, цю породу дуже важливо вчити не тільки командам, а й навичці заспокоюватися. Наприклад, через привернення уваги від збудника до себе і закріплення ласощами.

Враховуючи їхній розвинений нюх, пошукові, нюхові ігри, пошук, трекінг і будуть одними із найкращих способів дати йому “роботу для мозку”. Але вони можуть себе чудово проявити і в інших напрямках.

Догляд

Цвергшнауцер майже не линяє, і саме тому багато людей вважають його “зручним”. Але важливий нюанс: шерсть не линяє, зате потребує регулярного грумінгу.

А саме: розчісування 2–3 рази на тиждень, грумінг/стрижка, за потреби, в середньому раз на 4–6 тижнів, можна самостійно. Багато цвергшнауцерів не обожнюють грумінг.

Тому найкраще, що можна зробити, — це з раннього віку привчати до дотику лап, вух і мордочки. Це сильно полегшить догляд потім.

Кігті потрібно підстригати приблизно раз на 3–4 тижні. Вуха доглядати і чистити за потреби.

Ще одна типова зона ризику — зуби. Власники часто радять починати чистку з раннього віку (наприклад, з ферментною пастою), щоб уникнути проблем із яснами та зубним каменем. Ідеально чистити щодня.

Відносини з дітьми та іншими тваринами

Цвергшнауцер зазвичай добре ладнає з дітьми, особливо якщо дитина вже достатньо доросла, щоб поважати межі собаки, і собака змалку соціалізована. Звісно, всі ігри проходять під контролем дорослих

Це активна порода, яка любить рух і гру, тому часто вони будуть класним другом для дітей шкільного віку.

З іншими собаками цвергшнауцери здебільшого ладнають нормально, але багато власників помічають, що це не завжди “dog’s dog”: порода може тримати дистанцію і не бути фанатом собачих тусовок.

З котами цвергшнауцер теж може жити добре, але бажано знайомити поступово. А от з гризунами (хом’яки, щури, морські свинки) потрібно бути обережними: мисливська “фермерська” спадщина у породи нікуди не зникла.

Здоров’я

Цвергшнауцер загалом вважається міцною породою. Але як і більшість собак, він має свої “слабкі місця”, про які варто знати заздалегідь.

Поширені проблеми зі здоров’ям у породи

• панкреатит
• цукровий діабет
• проблеми із зубами (зубний камінь, ясна)
• катаракта та інші проблеми з очима
• “комедоновий синдром шнауцера” (вугрі/чорні цятки на спині)
• рідше — портосистемний шунт (важливо знати, що така проблема існує)

Панкреатит і харчування: найважливіший пункт

Найчастіша порада від власників цвергшнауцерів — це слідкувати за жирністю раціону. Порода має схильність до панкреатиту, тому “смаколики зі столу” тут можуть дорого коштувати.

Ознаки панкреатиту у собак:

• блювання
• біль у животі
• млявість
• відмова від їжі

Тому одна з найважливіших профілактик — це низькожирний раціон і контроль ласощів.

Цукровий діабет

Цвергшнауцери мають підвищений ризик розвитку діабету. Ознаками є сильна спрага, часте сечовипускання, схуднення при нормальному апетиті, млявість. Контроль ваги і збалансоване харчування тут справді мають велике значення.

Комедоновий синдром шнауцера

Це стан шкіри, який часто описують як “вугрі на спині”. Він може виглядати неприємно, але зазвичай не є небезпечним. Догляд, гігієна і правильний грумінг допомагають контролювати ситуацію.

Стоматологічні проблеми

Цвергшнауцери схильні до проблем із зубами, включаючи утворення зубного каменю та захворювання ясен. Як ми вже згадували регулярний догляд за зубами, включаючи професійне чищення, чищення зубів, може допомогти зберегти здоров’я порожнини рота.

Висновок: кому підійде цвергшнауцер

Цвергшнауцер — ідеальний вибір для людей, які хочуть розумного і живого собаку-компаньйона, який любить бути поруч і включеним у життя сім’ї. Активним людям, які готові рухатися і займатися улюбленцем.

Але він може бути складним вибором, якщо ви:

• обираєте його по вигляду і шукаєте собаку “декоративного характеру”
• хочете собаку, який “просто лежить поруч”
• не любите гавкіт і “пильність” у собак
• часто залишаєте собаку самого і не готові вчити самостійності змалку

Цвергшнауцер — це маленький пес із великою особистістю. Він може бути впертим, голосним і надто уважним до всього навколо, але водночас це один із найвідданіших і найсмішніших компаньйонів.

Якщо ви готові вкладатися у виховання, активність і догляд, ви отримаєте розумного, харизматичного друга, який буде поруч не лише “для краси”, а й справжнім членом родини і вашим найвірнішим другом.

Джерела статті: матеріали американського кінологічного клубу (American Kennel Club).